Методичні рекомендації щодо організації психологічного забезпечення в органах та підрозділах ДСНС України

📑 Зміст розділу

Розділ I. Загальні положення

Наказ МВС України від 31.08.2017 № 747 «Про затвердження Порядку психологічного забезпечення в Державній службі України з надзвичайних ситуацій» (у редакції наказу МВС України 2026 року)

1. Сфера дії Порядку

Цей Порядок визначає організацію, основні завдання і процедуру здійснення психологічного забезпечення в апараті ДСНС, територіальних органах ДСНС, закладах, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери управління ДСНС (далі — органи / підрозділи ДСНС), а також організацію надання психологічної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій (населенню та особам, які залучалися до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт) у мирний час та в особливий період.

2. Основні терміни

Екстремальні умови
Виняткові, особливі, надзвичайні обставини, що загрожують життю і здоров’ю людей, мають вплив стрес-факторів, підвищують тривожність, емоційну напруженість, створюють психотравмуючий вплив на психіку людини.
Екстрена психологічна допомога
Система невідкладних заходів, спрямованих на регуляцію актуального психологічного, психофізіологічного стану та негативних переживань особи, яка постраждала внаслідок надзвичайної ситуації.
Консультант «рівний – рівному»
Особа, яка пройшла відповідний курс навчання та має навички з основ психологічної допомоги.
Професійно-психологічний відбір
Комплекс заходів, спрямованих на виявлення рівня розвитку професійно важливих якостей особистості та визначення за допомогою психодіагностичних методик рівня придатності кандидатів для проходження служби (роботи) в органах / підрозділах ДСНС, навчання в закладах освіти ДСНС.
Психологічна допомога
Вид допомоги, що надається особі з метою оптимізації її психічного стану, пізнавальних процесів, поведінки та спілкування, сприяння ефективній реалізації особистісного потенціалу в умовах групової діяльності.
Психологічна підготовка
Комплекс взаємопов’язаних заходів у системі службової підготовки та освітньому процесі, спрямованих на формування, розвиток та підтримку психологічної готовності персоналу до професійної діяльності у складних та екстремальних умовах.
Психологічна підтримка
Система соціально-психологічних, психолого-педагогічних способів і методів допомоги особі з метою оптимізації її психоемоційного стану в процесі формування здібностей і самосвідомості.
Психологічне відновлення
Система заходів, спрямованих на збереження, відновлення та корекцію психічного стану персоналу, створення умов для оптимального рівня готовності до виконання завдань за призначенням.
Психологічне забезпечення
Комплекс психодіагностичних, психопрофілактичних і психокорекційних заходів, спрямованих на вивчення, формування та розвиток у персоналу професійно важливих психологічних якостей, збереження високого рівня психічного здоров’я.
Психологічне консультування
Комплекс заходів для надання персоналу психологічної інформації, емоційної підтримки й уваги до переживань, які допомагають прийняти усвідомлене рішення.
Психологічний супровід виконання завдань за призначенням
Комплекс заходів з підтримання оптимального стану психічного здоров’я персоналу під час виконання завдань за призначенням шляхом формування психологічної стійкості до стресових чинників.
Психопрофілактика
Комплекс організаційних, просвітницьких та психологічних заходів, спрямованих на збереження, відновлення соціально-психологічного благополуччя та здоров’я персоналу.
Соціально-психологічний клімат (СПК)
Сукупність характеристик стану групової психіки, ставлення персоналу до умов і характеру службової діяльності органу / підрозділу ДСНС, колег по службі, керівництва.
Стрес-фактори
Обставини, що викликають стресовий стан.
Довідково: інші терміни цього Порядку вживаються у значеннях, наведених у Кодексі цивільного захисту України, Законі України «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні» та інших нормативно-правових актах у сфері психічного здоров’я.

3. Мета психологічного забезпечення

Збереження та зміцнення психічного здоров’я, формування і розвиток професійно важливих психологічних якостей, необхідних для ефективного виконання службових завдань, підтримання позитивного емоційного стану, запобігання професійному вигоранню та психічним розладам, своєчасне відновлення психічного та емоційного стану персоналу шляхом проведення комплексу психодіагностичних, психопрофілактичних і психокорекційних заходів, а також надання психологічної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій.

4. Основні складові психологічного забезпечення

✓ Професійно-психологічний відбір
✓ Психологічна підготовка
✓ Психологічний супровід виконання завдань за призначенням
✓ Вивчення, підтримка та оптимізація СПК колективу
✓ Здійснення заходів психопрофілактики
✓ Проведення заходів психологічного відновлення
✓ Надання безоплатної екстреної психологічної допомоги
✓ Психологічна підтримка
✓ Запобігання проявам девіантної та деструктивної поведінки

5. Суб’єкти психологічного забезпечення

Суб’єктами психологічного забезпечення в ДСНС є:

🔹 підрозділи психологічної служби ДСНС (управління, центри, відділи, відділення, сектори, групи);
🔹 посадові особи, які входять до їх складу (психологи);
🔹 консультанти за принципом «рівний – рівному», які надають неформальну допомогу у сфері психічного здоров’я.

Розділ II. Підрозділи психологічної служби ДСНС

📚 Нормативна основа розділу

1. Підпорядкування підрозділів психологічної служби

Апарат ДСНС
Підрозділ психологічної служби в апараті ДСНС підпорядковується керівнику підрозділу, на який покладено функції роботи з персоналом.
Орган / підрозділ ДСНС
Підрозділ психологічної служби органу / підрозділу ДСНС у службовій діяльності підпорядковується керівнику відповідного органу / підрозділу ДСНС.

2. Норми службового навантаження на одного психолога

Штатна чисельність психологів органів / підрозділів ДСНС пропорційно залежить від допустимих норм службового навантаження (кількості персоналу) на одного психолога:

400 / 300
осіб штатної чисельності персоналу
Психологічна підготовка, психологічний супровід виконання завдань за призначенням, вивчення СПК: не більше 400 осіб у мирний час і не більше 300 осіб в особливий період.
20
осіб на день
Максимальне навантаження при проведенні професійно-психологічного відбору.
10
осіб на день
Максимальне навантаження при проведенні заходів психологічного відновлення.

3. Вимоги до призначення на посаду психолога

💠 На посади керівників підрозділів психологічної служби та психологів органів / підрозділів ДСНС призначаються особи, які мають освіту за спеціальністю, що входить до переліку професій фахівців у сфері психічного здоров’я (затверджений постановою КМУ від 04.03.2026 № 288).
💠 Із подальшим проходженням сертифікації як фахівців у сфері психічного здоров’я відповідно до вимог Закону України «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні» та Порядку сертифікації фахівців у сфері психічного здоров’я (постанова КМУ від 04.03.2026 № 288).
Важливо: норми навантаження визначають планування штату психологічної служби та рівномірний розподіл заходів психологічного забезпечення — перевищення норм є підставою для перегляду штатної чисельності підрозділу.

Розділ III. Основні завдання та функції психологічної служби ДСНС

📚 Нормативна основа розділу

1. Основні завдання психологічної служби

✓ Організація та проведення професійно-психологічного відбору
✓ Вивчення соціально-психологічного клімату (СПК) у колективах
✓ Профілактика девіантної та деструктивної поведінки
✓ Психологічний супровід службової (трудової) діяльності
✓ Психологічна підготовка
✓ Надання психологічної допомоги

2. Функції психологічної служби

Організація та проведення професійно-психологічного відбору кандидатів для проходження служби (роботи), призначення на вищі посади, направлення на медико-психологічну реабілітацію, направлення на навчання у закладах освіти ДСНС
Вивчення та моніторинг СПК у колективах, рейтингу посадових осіб, надання допомоги керівникам органів / підрозділів ДСНС у згуртуванні колективу
Усунення стигматизації та дискримінації, забезпечення рівних прав у сфері психічного здоров’я
Проведення психопрофілактичної роботи, спрямованої на збереження, зміцнення й відновлення психологічної безпеки та психічного здоров’я персоналу
Попередження виникнення соціально-психологічної та особистісної дезадаптації серед персоналу
Профілактика психічних розладів, інших проблем психічного здоров’я, сприяння досягненню психологічного благополуччя
Впровадження новітніх психологічних і психотренінгових технологій, зокрема із використанням комп’ютерної техніки та автоматизованих психодіагностичних комплексів
Здійснення психотерапевтичного супроводу персоналу
Організація та проведення психологічної підготовки персоналу з урахуванням специфіки та умов виконання завдань за призначенням
Проведення просвітницьких заходів з питань психічного здоров’я серед персоналу
Надання психосоціальної допомоги персоналу для подолання психологічних проблем, покращення психоемоційного стану
Надання психологічної допомоги та підтримки персоналу, який перебував в екстремальних умовах та постраждав внаслідок дії стрес-факторів
Надання екстреної психологічної допомоги постраждалим унаслідок надзвичайних ситуацій
Забезпечення використання інформаційно-комунікаційних технологій для надання психологічної допомоги та супервізії з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних

3. Методичне забезпечення

Методичне забезпечення професійної підготовки психологів покладається на підрозділ психологічної служби апарату ДСНС.

4. Матеріально-технічне забезпечення

Психологи органів / підрозділів ДСНС забезпечуються окремими службовими приміщеннями та кімнатами психологічного розвантаження. Перелік належності матеріального та технічного забезпечення кімнати психологічного розвантаження наведено в Додатку 1 до Порядку.

5. Конфіденційність та порядок роботи з інформацією

Службові документи, рекомендації та висновки психологів, які містять інформацію про результати психологічного діагностування, вивчення індивідуально-психологічних особливостей персоналу та кандидатів на службу (роботу), є конфіденційною інформацією.
Інформація про результати психологічного вивчення персоналу зберігається в спосіб, що гарантує її цілісність, конфіденційність та можливість подальшого використання для психологічного супроводу службової (трудової) діяльності персоналу.
Забороняється залучення психологів до діяльності, не пов’язаної з виконанням ними посадових обов’язків.

6. Умови роботи психологів

Психологам під час виконання ними посадових обов’язків для досягнення максимальної ефективності та результативності проведення заходів психологічного забезпечення дозволяється носіння цивільного одягу.

7. Облік та звітність

Облікові журнали
Результати роботи психологів фіксуються в облікових журналах, визначених у пункті 5 розділу IV цього Порядку.
Звіт про роботу (Додаток 2)
Узагальнена інформація про результати роботи підрозділів психологічної служби відображається у звіті про роботу підрозділу психологічної служби (Додаток 2), який подається до апарату ДСНС до 05 липня — за перше півріччя, та до 05 січня — за рік у цілому.

Розділ IV. Професійно-психологічний відбір

📚 Додатки до розділу
  • Додаток 3 — перелік методик відбору
  • Додаток 4 — направлення на обстеження
  • Додаток 5 — журнал обліку (кандидати на службу)
  • Додаток 6 — журнал обліку (кандидати на навчання)
  • Додаток 7 — журнал обліку (вища посада)
  • Додаток 8 — журнал обліку (медико-психологічна реабілітація)
  • Додаток 9 — анкета кандидата на навчання
  • Додаток 10 — довідка-висновок (придатність)
  • Додаток 11 — довідка-висновок (вища посада)
  • Додаток 12 — довідка-висновок (мед.-псих. реабілітація)

1. Хто здійснює відбір

Апарат ДСНС
Проведення професійно-психологічного відбору покладається на підрозділ психологічної служби апарату ДСНС.
Органи / підрозділи ДСНС
Проведення професійно-психологічного відбору покладається на підрозділ психологічної служби відповідного органу / підрозділу ДСНС.

2. Коли застосовується відбір і за якими методиками

Визначення рівня професійної придатності здійснюється для: кандидатів на службу (роботу) в органах / підрозділах ДСНС; призначення на вищі посади; направлення на медико-психологічну реабілітацію; направлення на навчання в закладах освіти ДСНС — відповідно до переліку методик, які використовуються для професійно-психологічного відбору (Додаток 3). Перелік диференційований за категоріями посад (наприклад, рятувальник / пожежний-рятувальник, сапер / водолаз, диспетчер / оператор тощо) та за типом закладу освіти (заклади вищої освіти, заклади спеціалізованої освіти).

3. Етапи проведення відбору

1
Попереднє вивчення кандидата посадовими особами підрозділу, на який покладено функції роботи з персоналом (апарату ДСНС або відповідного органу / підрозділу ДСНС), перед проходженням лікарсько-експертної комісії.
↓
2
Співбесіда з психологом — за наявності в кандидата направлення на проходження психологічного обстеження (Додаток 4). Якщо кандидат перебуває в стані перевтомлення, психоемоційного стресу або відновлюється після хвороби — обстеження переноситься на інший день, узгоджений з кандидатом.
↓
3
Психологічне обстеження — проводиться після підпису кандидатом власноручного засвідчення про відсутність скарг на стан здоров’я на дату обстеження та добровільної згоди на його проведення.
Важливо: відбір проводиться в індивідуальній або груповій формі та завжди включає обидва етапи — співбесіду й психологічне обстеження.

4. Реєстрація результатів обстеження

Усі результати психологічного обстеження реєструються у відповідних журналах обліку:

📗 Журнал обліку результатів обстеження кандидатів на службу (роботу) — Додаток 5
📗 Журнал обліку результатів обстеження кандидатів на навчання — Додаток 6
📗 Журнал обліку результатів обстеження персоналу (для призначення на вищу посаду) — Додаток 7
📗 Журнал обліку результатів обстеження кандидатів на медико-психологічну реабілітацію — Додаток 8

5. Висновок та супровідні документи

На підставі узагальнених результатів психологічного обстеження психолог готує довідку-висновок з висновком і рекомендаціями.
📄 Анкета кандидата на навчання — Додаток 9
📄 Довідка-висновок про психологічну придатність кандидата до служби (роботи) — Додаток 10
📄 Довідка-висновок за результатами обстеження (для призначення на вищу посаду) — Додаток 11
📄 Довідка-висновок про необхідність направлення на медико-психологічну реабілітацію — Додаток 12
⏱️ Психолог подає ці документи керівнику підрозділу, на який покладено функції роботи з персоналом, у 5-денний строк з дня обстеження.

6. Відповідальність та конфіденційність

Керівники підрозділів психологічної служби апарату ДСНС та органів / підрозділів ДСНС забезпечують обґрунтованість і достовірність висновків за результатами психологічного обстеження.
Керівники підрозділів, на які покладено функції роботи з персоналом органу / підрозділу ДСНС (проректори за напрямом роботи з персоналом закладів освіти ДСНС), забезпечують умови для збереження конфіденційної інформації, отриманої за результатами психологічного обстеження.

Розділ V. Соціально-психологічні дослідження

📚 Додатки до розділу
  • Додаток 13 — анкета з вивчення соціально-психологічного клімату в колективі (пункт 3 розділу V)

1. Що таке соціально-психологічний клімат (СПК)

Соціально-психологічні дослідження передбачають вивчення СПК у колективах апарату ДСНС, органів / підрозділів ДСНС. СПК визначає загальний стан колективу, його внутрішню динаміку, типовий емоційний настрій і відображає умови службової діяльності та міжособистісні стосунки.

2. Мета вивчення СПК

✓ Визначення основних чинників, що впливають на діяльність кожного члена колективу
✓ Надання консультативної допомоги керівникам органів / підрозділів ДСНС щодо формування оптимального СПК

3. Інструментарій дослідження

Для вивчення СПК психолог використовує анкету з вивчення соціально-психологічного клімату в колективі (Додаток 13) та додатковий психологічний інструментарій з урахуванням визначеного керівником органу / підрозділу ДСНС завдання. Під час вивчення СПК досліджуються індивідуальні особливості та визначається рівень нервово-психічної стійкості, емоційного виснаження осіб, які мають соціальні чи особистісні труднощі.

4. Періодичність проведення

1 раз / 5 років
Апарат ДСНС
Психологи підрозділу психологічної служби апарату ДСНС — згідно з планом роботи ДСНС, у колективах органів / підрозділів ДСНС.
1 раз / рік
Орган / підрозділ ДСНС
Підрозділ психологічної служби органу / підрозділу ДСНС — згідно з планом роботи органу / підрозділу ДСНС.
1 раз / рік
Заклад освіти ДСНС
Підрозділ психологічної служби закладу освіти ДСНС — згідно з планом роботи закладу освіти, серед здобувачів освіти.
Вимога до присутності: для отримання об’єктивних даних керівники органів / підрозділів ДСНС зобов’язані забезпечити присутність не менше ніж 80 % фактичної чисельності персоналу.

5. Додаткове вивчення СПК

Проводиться позапланово в таких випадках:

✓ За дорученням керівника підрозділу по роботі з персоналом апарату ДСНС
✓ За наказом керівника органу / підрозділу ДСНС
✓ За умови виявлення нестійкого або негативного СПК у колективі під час попереднього вивчення

6. Що відбувається після дослідження

1
Психолог протягом 10 робочих днів з дня проведення вивчення СПК готує аналітичну довідку з описом стану СПК та рекомендаціями щодо його покращення.
↓
2
Довідка подається на розгляд керівника органу / підрозділу ДСНС. Якщо виявлені проблемні питання виходять за межі компетенції психолога — він інформує керівника щодо доцільності залучення інших спеціалістів.
↓
3
Керівник органу / підрозділу ДСНС після отримання довідки вживає заходів щодо реалізації наданих рекомендацій.

Розділ VI. Психологічна профілактика

📚 Додатки до розділу
  • Додаток 14 — журнал обліку роботи з особами, які зараховані до групи посиленого психологічного супроводу (пункт 4 розділу VI)

1. Мета психологічної профілактики

Профілактика негативних явищ серед персоналу, виявлення осіб, які мають соціальні чи особистісні труднощі, схильні до девіантної та деструктивної поведінки, мають ознаки професійного вигорання, емоційного виснаження та потребують посиленого психологічного супроводу.

2. Виявлення та зарахування до ГППС

1
Безпосередній керівник письмово надає інформацію про персонал, який має соціальні або особистісні труднощі, керівнику підрозділу психологічної служби органу / підрозділу ДСНС.
↓
2
Такий персонал зараховується до групи посиленого психологічного супроводу (ГППС) для проведення комплексного психологічного вивчення, консультацій, психоедукацій.
↓
3
Склад ГППС щороку затверджується наказом органу / підрозділу ДСНС. Результати роботи фіксуються в журналі обліку роботи з особами, зарахованими до ГППС (Додаток 14).

3. Зв’язок із вивченням СПК

Під час вивчення СПК у колективі органу / підрозділу ДСНС психолог проводить додаткові заняття, надає методичну та консультативну допомогу ГППС щодо форм і методів проведення додаткової індивідуальної роботи.

4. Річний план профілактики

Психолог здійснює профілактичні заходи щодо недопущення випадків девіантної та деструктивної поведінки серед персоналу відповідно до затвердженого керівником органу / підрозділу ДСНС річного плану профілактики випадків девіантної та деструктивної поведінки серед персоналу.

5. Методи профілактичної роботи

✓ Спостереження
✓ Бесіди
✓ Психологічне консультування
✓ Лекції та психологічні тренінги
✓ Психодіагностична робота
✓ Психоедукація
✓ Корекційна робота

Розділ VII. Психологічний супровід службової (трудової) діяльності

📚 Додатки до розділу
  • Додаток 15 — картка психологічного супроводу
  • Додаток 16 — журнал обліку консультацій персоналу

1. Тривалість супроводу

Психологічний супровід службової (трудової) діяльності персоналу здійснюється протягом усього періоду проходження служби (трудової діяльності) в ДСНС.

2. Картка психологічного супроводу

Усі результати психологічних обстежень персоналу (зокрема результати професійно-психологічного відбору) заносяться до картки психологічного супроводу (Додаток 15). У разі переведення особи до іншого органу / підрозділу ДСНС картка надсилається разом з особовою справою до нового місця проходження служби (роботи).
Зберігаються в особовій справі особи: анкета кандидата на навчання; довідка-висновок про психологічну придатність кандидата до служби (роботи); довідка-висновок за результатами психологічного обстеження особи (для призначення на вищу посаду).

3. Призначення на вищу посаду

При призначенні кандидата на вищу посаду довідка-висновок за результатами психологічного обстеження особи подається на розгляд атестаційної комісії.

4. Підстави для надання допомоги

Психолог надає допомогу у сфері психічного здоров’я персоналу та членам сімей осіб, віднесених до персоналу:

✓ За власною ініціативою
✓ На вимогу керівництва
✓ За зверненням персоналу

5. Види формалізованої допомоги

Психосоціальна допомога
Спрямована на забезпечення психологічного добробуту персоналу та членів сімей осіб, віднесених до персоналу.
Психологічна допомога
Включає: психологічну просвіту та інформування (психоедукацію), першу психологічну допомогу, психологічні втручання низької інтенсивності, кризові психологічні втручання, психологічне консультування, психокорекційні та відновлювальні заходи.
Психотерапія
Проводиться психологом зі спеціалізацією (сертифікацією) за одним із доказових методів психотерапії, в індивідуальному або груповому форматі, за запитом особи — з метою розв’язання проблем психічного здоров’я, покращення якості життя, запобігання заподіянню шкоди собі або іншим.
Психологічна реабілітація
Спрямована на відновлення та покращення функціонування особи і якості її життя шляхом поєднання психологічної та психотерапевтичної допомоги, розвитку соціальних навичок і надання соціальної підтримки.
📋 Проведена робота фіксується в журналі обліку консультацій персоналу (Додаток 16).

6. Неформальна допомога у сфері психічного здоров’я

Надається окремими особами, групами чи організаціями, які можуть не бути надавачами послуг чи фахівцями у сфері охорони психічного здоров’я. Ґрунтується на особистому досвіді, взаємодії за принципом «рівний – рівному» та доповнює формалізовану допомогу психологів, у разі потреби супроводжується супервізією.
Включає:
✓ Програми та групи підтримки за принципом «рівний – рівному»
✓ Онлайн-форуми та спільноти
✓ Психологічну підтримку на основі віри
✓ Заходи, семінари та кампанії з підвищення обізнаності про психічне здоров’я, зменшення стигматизації
✓ Програми і заходи рухової активності, рекреаційні та творчі програми

7. Реакція на ознаки вигорання

Після вивчення психоемоційного стану персоналу психолог у разі виявлення ознак психоемоційного виснаження, професійного вигорання або інших негативних змін психоемоційного стану особи надає керівнику органу / підрозділу ДСНС обґрунтовану письмову рекомендацію щодо необхідності проходження особою медико-психологічної реабілітації, надання відпустки або вжиття інших заходів, спрямованих на відновлення психоемоційного стану персоналу.

Розділ VIII. Психологічна підготовка

📚 Пов’язані документи
Цей розділ Порядку не містить власних додатків. Практичне наповнення занять з психологічної підготовки додатково регламентується уніфікованими протоколами психологічної підтримки та допомоги (наказ МВС України від 15.01.2024 № 27).

1. Що таке психологічна підготовка

Комплекс взаємопов’язаних заходів, що здійснюються в системі службової підготовки, а також в освітньому процесі та безпосередньо в процесі виконання завдань за призначенням, спрямованих на формування, розвиток та підтримку психологічної готовності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, державних службовців, здобувачів освіти та інших працівників органів / підрозділів ДСНС до професійної діяльності, виконання завдань за призначенням у складних та екстремальних умовах.

2. Планування та облік

Планування та облік психологічної підготовки здійснюються в системі службової підготовки осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

3. Основні форми психологічної підготовки

🧩
Тренінгові заняття
Практичне відпрацювання навичок психологічної стійкості та готовності до дій в екстремальних умовах.
📖
Психологічні лекції, просвіта та інформування (психоедукація)
Теоретична підготовка: основні поняття, психологічні механізми, фактори впливу стресу.
🏃
Психологічне тренування
Заняття на психологічній смузі перешкод.
Довідково: рекомендована тематика занять з психологічної підготовки охоплює стрес та стресові розлади (гострий стресовий розлад, ПТСР), техніки саморегуляції та контролю емоцій, формування бойової готовності та психологічної стійкості, ефективну комунікацію в підрозділі під час стресу — з урахуванням категорії персоналу (новобранці, досвідчені працівники, керівний склад, особи з бойовим досвідом).

Розділ IX. Організація надання психологічної допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій

📚 Додатки до розділу
  • Додаток 17 — перелік речей та обладнання Пункту екстреної психологічної допомоги
  • Додаток 18 — перелік речей для «Рюкзака психолога»

1. Створення Зведеної групи

1
НС державного рівня — за рішенням Голови ДСНС (або особи, яка виконує його обов’язки) створюється зведена група екстреної психологічної допомоги (далі — Зведена група).
↓
2
НС регіонального рівня — керівник органу / підрозділу ДСНС у зоні реагування надає Голові ДСНС пропозиції щодо необхідності створення Зведеної групи.
↓
3
Керівник підрозділу психологічної служби апарату ДСНС готує пропозиції про склад Зведеної групи та її завдання. Група складається з психологів і формується за територіальним принципом місця виникнення НС.
↓
4
Персональний склад (керівник та члени) затверджується Головою ДСНС з урахуванням масштабів і наслідків НС.

2. Забезпечення та мета допомоги

Пункт екстреної психологічної допомоги
Розгортається при утворенні штабу з ліквідації наслідків НС. Психологи забезпечуються засобами індивідуального захисту. Перелік обладнання — Додаток 17.
Мета екстреної психологічної допомоги
Збереження психічного здоров’я постраждалих внаслідок НС, запобігання розвитку деструктивних і девіантних форм поведінки.

3. Підпорядкування та тривалість роботи

Під час роботи з постраждалими Зведена група підпорядковується керівнику робіт з ліквідації наслідків НС. Тривалість роботи групи визначається Головою ДСНС. Своєчасне оповіщення, збір і виїзд членів групи забезпечують керівники органів / підрозділів ДСНС.

4. Завдання Зведеної групи

✓ Надання екстреної психологічної допомоги постраждалим внаслідок НС
✓ Вивчення стану психотравмуючих чинників
✓ Профілактика негативних проявів і зняття психоемоційного навантаження на населення та персонал
✓ Взаємодія з органами влади, місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями та міжнародними гуманітарними організаціями щодо роботи з постраждалим населенням

5. Обов’язки керівника Зведеної групи

✓ Доповісти керівнику робіт з ліквідації наслідків НС про прибуття, склад групи та готовність до виконання робіт
✓ Провести інструктаж особового складу Зведеної групи
✓ Оцінити місце НС, володіти інформацією про кількість осіб, які потребують допомоги
✓ Визначити відповідальну особу за збір та аналіз інформації
✓ Організовувати своєчасне поповнення речей за переліком «Рюкзака психолога» — Додаток 18
Керівник Зведеної групи відповідає за ведення службових документів, узагальнення роботи психологів групи, а також координує взаємодію психологів державних органів, місцевого самоврядування, громадських об’єднань, міжнародних гуманітарних організацій та психологів-волонтерів із психологами ДСНС.

6. Розподіл психологів за напрямами роботи

🎯 Оперативний напрям
Попередній прогноз обсягів допомоги; узагальнення й аналіз інформації; прогнозування відстрочених стресових реакцій; інформування керівника психологічної служби щодо можливих психологічних наслідків.
👥 Робота з постраждалим населенням
Інформаційна підтримка; індивідуальна робота; оцінка групи ризику; робота з гострими афективними реакціями постраждалих.
🕊️ Робота з родичами загиблих, постраждалих
Підготовка до процедури впізнання (поховання); інформування про фази переживання горя та подальші дії; психологічний супровід під час поховання.
🚒 Робота з рятувальниками
Допомога особам, залученим до аварійно-рятувальних робіт, з ознаками стомлення; аналіз інформації; прогнозування відстрочених реакцій; моніторинг психічного стану.
Важливо: члени Зведеної групи мають право надавати рекомендації керівникам залучених органів / підрозділів ДСНС щодо відсторонення окремих осіб від аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС.

7. Забезпечення та завершення роботи

Матеріально-технічне забезпечення
Автотранспорт, засоби зв’язку та поповнення «Рюкзака психолога» забезпечує керівник органу / підрозділу ДСНС у зоні оперативного реагування.
⏱️ Звіт про роботу
Після завершення керівник Зведеної групи доповідає про результати та у 5-денний строк з дня прибуття готує узагальнений звіт керівнику психологічної служби ДСНС.

8. Евакуаційні заходи та відновлення психологів

Під час евакуаційних заходів у зонах підвищеного ризику психологи надають екстрену психологічну допомогу евакуйованому населенню, а також підтримку психоемоційного стану персоналу, залученого до виконання завдань за призначенням.
🔄 З психологами, які надавали екстрену психологічну допомогу, проводяться заходи психологічного відновлення (супервізія, інтервізійні групи тощо).

Розділ X. Організація психологічного супроводу в закладах освіти ДСНС

📚 Додатки до розділу
  • Додаток 19 — довідка-висновок про результати психологічної діагностики здобувача освіти (пункт 2 розділу X)

1. Тривалість та мета супроводу

Психологічний супровід здобувачів освіти у закладах ДСНС здійснюється протягом усього періоду навчання з метою набуття ними необхідних професійно-психологічних якостей.

2. Щорічна психологічна діагностика

3. Психологічна адаптація здобувачів освіти

✓ Здійснення заходів психологічної підтримки здобувачів освіти
✓ Проведення інтерактивних занять, тренінгів із питань формування усвідомлених мотивів до освітньої діяльності, розвитку комунікативних якостей, пізнавальних функцій особистості, стресостійкості, здатності ефективно діяти в екстремальних умовах, виважено та швидко приймати рішення в умовах дефіциту часу

4. Психологічна підготовка в закладах освіти

Формування вміння:

🧭 Оцінювати свій психологічний стан, настрій, ступінь психоемоційного напруження під час вирішення завдань різної складності
🧘 Використовувати методи та прийоми психологічної саморегуляції для формування стресостійкості, забезпечення особистої безпеки
💬 Застосовувати прийоми ефективної професійної комунікації
🤝 Надавати психологічну допомогу постраждалим у надзвичайних ситуаціях

5. Психопрофілактика в закладах освіти

✓ Вивчення психологічних особливостей адаптації здобувачів освіти до освітньої діяльності в закладах освіти ДСНС
✓ Проведення психологічної діагностики та експрес-діагностики для виявлення психоемоційної напруги, перевантаження, симптомів емоційного виснаження, стресових реакцій, деструктивних емоційних станів — з подальшою підготовкою довідки-висновку про результати діагностики
✓ Здійснення індивідуального психологічного консультування керівництва навчального підрозділу закладу освіти ДСНС з метою усунення емоційних напружень, вирішення конфліктів, налагодження процесу ефективної комунікації в колективі

Додаток №1

Перелік належності матеріального та технічного забезпечення кімнати психологічного розвантаження

Додаток №2

Звіт про роботу підрозділу психологічної служби

Додаток №3

Перелік методик, які використовуються для професійно-психологічного відбору

Додаток №4

Направлення на проходження психологічного обстеження

Додаток №5

Журнал обліку результатів психологічного обстеження кандидатів на службу (роботу)

Додаток №6

Журнал обліку результатів психологічного обстеження кандидатів на навчання

Додаток №7

Журнал обліку результатів психологічного обстеження персоналу (для призначення на вищу посаду)

Додаток №8

Журнал обліку результатів психологічного обстеження кандидатів на медико-психологічну реабілітацію

Додаток №9

Анкета кандидата на навчання

Додаток №10

Довідка-висновок про психологічну придатність кандидата до служби (роботи)

Додаток №11

Довідка-висновок за результатами психологічного обстеження особи(для призначення на вищу посаду)

Додаток №12

Довідка-висновок про необхідність направлення на медико-психологічну реабілітацію

Додаток №13

Анкета з вивчення соціально-психологічного клімату в колективі

Додаток №14

Журнал обліку роботи з особами, які зараховані до групи посиленого психологічного супроводу

Додаток №15

Картка психологічного супроводу

Додаток №16

Журнал обліку консультацій персоналу

Додаток №17

Перелік речей та обладнання Пункту екстреної психологічної допомоги

Додаток №18

Перелік речей для «Рюкзака психолога»

Додаток №19

Довідка-висновок про результати психологічної діагностики здобувача освіти