
Ще одне оновлення стрічки, ще один канал, ще один «останній раз перед сном». Багато хто знає це відчуття: новин прочитано багато, а спокою не додалося. У періоди відключень світла й нестабільності потреба «бути в курсі» зростає, але разом із нею росте й тривога. Розберімо, чому так відбувається і що з цим робити.
Коли ситуація небезпечна й непередбачувана, мозок прагне інформації, бо вона дає ілюзію контролю. Проблема в тому, що нові подробиці рідко заспокоюють: кожне повідомлення підживлює пошук ще однієї, і виникає замкнене коло. У психології цю поведінку називають «думскролінгом» (doomscrolling): тривале, навіть примусове читання тривожних новин, яке важко зупинити.
Німецьке лонгітюдне дослідження. Науковці (Bendau та співавтори) протягом 2020–2022 років десять разів опитали понад 8 тисяч дорослих. Що більше людина споживала новин про пандемію на старті, то вищою була пов’язана з нею тривога через місяць, рік і два роки (DOI: 10.1007/s12529-024-10293-3). Це спостережне дослідження: воно показує зв’язок, а не доводить, що саме новини спричиняють тривогу. Але зв’язок стійкий і довготривалий.
Польське дослідження 2026 року. У вибірці з 585 дорослих (Rogowska та співавтори) вища схильність до думскролінгу була пов’язана з нижчим рівнем задоволеності життям, вищим рівнем симптомів дистресу, частішим користуванням смартфоном і соцмережами та страхом пропустити щось важливе (FOMO) (DOI: 10.1177/24705470261462663). Це теж перехресне дослідження, тому причинно-наслідкових висновків робити не можна.
Практичний висновок: зв’язок між надмірним споживанням тривожних новин і поганим самопочуттям виглядає стійким, тож розумно обмежувати їх кількість і час.
Якщо тривога не зменшується тижнями, порушується сон, апетит, виникають напади паніки чи відчуття, що ви не можете зупинитися, зверніться до фахівця. Про те, чому тривога може не минати й тоді, коли небезпека пройшла, читайте в статті Чому тривога не минає, а про напади паніки — Що робити під час панічної атаки.
Критично важливу інформацію (повітряна тривога, укриття, офіційні повідомлення) залишайте під рукою. Йдеться про те, щоб обмежити постійний потік дрібних подробиць, а не відрізатися від безпеки.
Універсальної норми немає. Орієнтуйтеся на самопочуття: якщо після читання ви стаєте напруженішими, а не інформованішими, час скорочувати.
Не критикуйте. Запропонуйте разом вийти на прогулянку, випити чаю чи поговорити. Домовтеся про спільні «вікна без телефона».
Bendau A., Petzold M. B., Ströhle A., Plag J. Viral Transmission? A Longitudinal Study of Media Use and Its Relation to Mental Strain During the First 2 Years of the COVID-19 Pandemic. International Journal of Behavioral Medicine. 2024. 32(2). P. 214–226. DOI: 10.1007/s12529-024-10293-3
Rogowska A. M., Marengo D., Chlebowska G. Validation and Polish Adaptation of the Doomscrolling Scale. Chronic Stress. 2026. 10. 24705470261462663. DOI: 10.1177/24705470261462663
Більше матеріалів з практики психологічного забезпечення ДСНС — у Методичному центрі.
До методичного центру →Привіт! Я Візі. Що тобі зараз потрібно?