Перша психологічна допомога: що робити в перші хвилини після НС

Перші хвилини після надзвичайної ситуації визначають, наскільки швидко людина зможе повернутися до відносно стабільного стану. У цей момент постраждалий часто не потребує складної терапії — йому потрібні присутність, безпека і чіткі, прості дії поруч.

Оцінка стану перед контактом

Перш ніж підійти до постраждалого, варто швидко оцінити його реакцію: чи людина орієнтується в просторі, чи реагує на звернення, чи є ознаки шоку (застиглий погляд, відсутність реакції, тремтіння), гострого збудження або, навпаки, апатії. Від цього залежить, з яким темпом і тоном варто починати розмову.

Як почати розмову

Підхід починається з простого: назвати себе, коротко пояснити свою роль («Я психолог, я поруч, щоб допомогти») і запитати дозволу лишитися поруч. Мова має бути повільною, речення — короткими. Варто уникати запитань, що змушують детально переказувати подію одразу — на цьому етапі важливіша стабілізація, а не аналіз пережитого.

Чого варто уникати

• Фраз на кшталт «заспокойтесь» чи «все буде добре» без опори на реальні дії — вони знецінюють стан людини.
• Наполегливих спроб з’ясувати деталі того, що сталося, якщо людина сама про це не заговорила.
• Фізичного контакту без попереднього дозволу.
• Залишати людину повністю саму, навіть якщо вона просить «побути одній» — краще залишатися неподалік у полі зору.

Прості кроки стабілізації

Допомогти зорієнтуватися в просторі й часі (де ми зараз, який сьогодні день), запропонувати сісти в безпечному місці, дати воду, за можливості — забезпечити тепло. Дихальні техніки варто пропонувати обережно і лише тоді, коли людина здатна їх сприймати — у гострому шоці інструкції можуть не спрацювати.

Головний орієнтир для психолога в перші хвилини — не «вилікувати», а створити відчуття, що поруч є хтось, хто керує ситуацією спокійно і послідовно.