← Усі новини Перша допомога

Як підтримати колегу після важкого виклику: що говорити і чого не говорити

22.10.2026
Ілюстрація до статті про підтримку колеги після важкого виклику

Виклик завершено, техніку склали, але колега мовчить, дивиться в одну точку або, навпаки, жартує більше, ніж зазвичай. Ви хочете допомогти, проте боїтеся сказати щось не те. Добра новина: для підтримки не потрібна вишукана фраза. Головне — бути поруч і не заважати.

Чому підтримка колег має значення

Систематичний огляд досліджень серед рятувальників, пожежників і працівників екстреної допомоги (Greinacher та співавтори, 2019) вказує на соціальну підтримку як один із захисних чинників проти вторинної травматизації. Автори застерігають, що більшість досліджень були поперечними, але практичний висновок очевидний: поруч із людьми, які нас розуміють, пережити важкі події легше (DOI: 10.1080/20008198.2018.1562840).

Що можна говорити

  • «Я поруч». Проста присутність цінніша за мудрі слова.
  • «Хочеш поговорити чи просто побути поруч?» Ви даєте вибір і не наполягаєте.
  • «Це був важкий виклик». Визнання складності без оцінок і порад.
  • «Якщо захочеш розповісти, я вислухаю». Двері залишаються відчиненими, без тиску.
  • «Може, вип’ємо чаю/пройдемося?» Звичайні дії допомагають тілу повернутися в спокій.

Чого краще не говорити

  • «Тримайся». Людина й так тримається з усіх сил. Така фраза закриває розмову.
  • «Не думай про це». Нав’язливі думки не вимикаються за наказом.
  • «Могло бути гірше». Це знецінює переживання.
  • «Ти ж сильний/сильна». Створює тиск «не показувати слабкість».
  • «Не ти перший, не ти останній». Звучить як відмахування.
  • Розпитування про подробиці. Якщо людина не розповідає сама, не змушуйте її відтворювати найважчі моменти.

Що можна зробити практично

  1. Запропонуйте тишу й безпечний простір. Окреме місце, чай, перерва. Корисно мати кімнату психологічного розвантаження.
  2. Запропонуйте коротку тілесну розрядку. Потягування, заземлення чи дихання, як у статті Швидка декомпресія після виклику.
  3. Допоможте з побутовим. Дорога додому, їжа, відпочинок, заміна на зміні.
  4. Не залишайте самого/саму у перші години. Особливо якщо людина відсторонена або надто збуджена.
  5. Поверніться до розмови пізніше. Запитайте через день-два, як справи. Багато реакцій виникають із запізненням.

Що не варто робити

  • Не змушуйте говорити чи «виплакатися».
  • Не обговорюйте переживання колеги за його спиною.
  • Не намагайтеся самостійно «лікувати», якщо стан серйозний.
  • Не жартуйте на тему події, поки людина сама не почне.

Коли потрібна допомога психолога

Зверніться до психолога підрозділу або повідомте керівника, якщо колега:

  • кілька тижнів не може спати, їсти чи зосередитися;
  • постійно має нав’язливі спогади, кошмари, різко реагує на нагадування;
  • сторониться людей, стає агресивним або вживає більше алкоголю;
  • говорить, що не бачить сенсу жити чи не хоче жити.

В останньому випадку не залишайте людину саму й негайно зверніться до психолога, керівника або екстрених служб. Про симптоми ПТСР читайте в статті ПТСР: симптоми, які варто знати, про втрату колеги — Гостре горе і втрата колеги.

Поширені запитання

А якщо колега відмовляється від розмови?

Це його право. Скажіть, що ви поруч, і дайте час. Нехай знає, що може звернутися до вас пізніше.

Чи можна жартувати?

Жарти — поширений спосіб розрядки у рятувальників. Але слідкуйте за реакцією людини та не жартуйте з конкретної події, якщо вона цього не починає.

Як підтримати, якщо ви самі виснажені?

Підтримка не вимагає ідеальних слів. Але й вам потрібен відпочинок і розмова з колегою чи психологом. Про це читайте: Психологічна стійкість рятувальника.

Джерело

Greinacher A., Derezza-Greeven C., Herzog W., Nikendei C. Secondary traumatization in first responders: a systematic review. European Journal of Psychotraumatology. 2019. 10(1). 1562840. DOI: 10.1080/20008198.2018.1562840

Більше матеріалів з практики психологічного забезпечення ДСНС — у Методичному центрі.

До методичного центру →