Виклик завершено, техніку склали, але колега мовчить, дивиться в одну точку або, навпаки, жартує більше, ніж зазвичай. Ви хочете допомогти, проте боїтеся сказати щось не те. Добра новина: для підтримки не потрібна вишукана фраза. Головне — бути поруч і не заважати.
Чому підтримка колег має значення
Систематичний огляд досліджень серед рятувальників, пожежників і працівників екстреної допомоги (Greinacher та співавтори, 2019) вказує на соціальну підтримку як один із захисних чинників проти вторинної травматизації. Автори застерігають, що більшість досліджень були поперечними, але практичний висновок очевидний: поруч із людьми, які нас розуміють, пережити важкі події легше (DOI: 10.1080/20008198.2018.1562840).
Що можна говорити
- «Я поруч». Проста присутність цінніша за мудрі слова.
- «Хочеш поговорити чи просто побути поруч?» Ви даєте вибір і не наполягаєте.
- «Це був важкий виклик». Визнання складності без оцінок і порад.
- «Якщо захочеш розповісти, я вислухаю». Двері залишаються відчиненими, без тиску.
- «Може, вип’ємо чаю/пройдемося?» Звичайні дії допомагають тілу повернутися в спокій.
Чого краще не говорити
- «Тримайся». Людина й так тримається з усіх сил. Така фраза закриває розмову.
- «Не думай про це». Нав’язливі думки не вимикаються за наказом.
- «Могло бути гірше». Це знецінює переживання.
- «Ти ж сильний/сильна». Створює тиск «не показувати слабкість».
- «Не ти перший, не ти останній». Звучить як відмахування.
- Розпитування про подробиці. Якщо людина не розповідає сама, не змушуйте її відтворювати найважчі моменти.
Що можна зробити практично
- Запропонуйте тишу й безпечний простір. Окреме місце, чай, перерва. Корисно мати кімнату психологічного розвантаження.
- Запропонуйте коротку тілесну розрядку. Потягування, заземлення чи дихання, як у статті Швидка декомпресія після виклику.
- Допоможте з побутовим. Дорога додому, їжа, відпочинок, заміна на зміні.
- Не залишайте самого/саму у перші години. Особливо якщо людина відсторонена або надто збуджена.
- Поверніться до розмови пізніше. Запитайте через день-два, як справи. Багато реакцій виникають із запізненням.
Що не варто робити
- Не змушуйте говорити чи «виплакатися».
- Не обговорюйте переживання колеги за його спиною.
- Не намагайтеся самостійно «лікувати», якщо стан серйозний.
- Не жартуйте на тему події, поки людина сама не почне.
Коли потрібна допомога психолога
Зверніться до психолога підрозділу або повідомте керівника, якщо колега:
- кілька тижнів не може спати, їсти чи зосередитися;
- постійно має нав’язливі спогади, кошмари, різко реагує на нагадування;
- сторониться людей, стає агресивним або вживає більше алкоголю;
- говорить, що не бачить сенсу жити чи не хоче жити.
В останньому випадку не залишайте людину саму й негайно зверніться до психолога, керівника або екстрених служб. Про симптоми ПТСР читайте в статті ПТСР: симптоми, які варто знати, про втрату колеги — Гостре горе і втрата колеги.
Поширені запитання
А якщо колега відмовляється від розмови?
Це його право. Скажіть, що ви поруч, і дайте час. Нехай знає, що може звернутися до вас пізніше.
Чи можна жартувати?
Жарти — поширений спосіб розрядки у рятувальників. Але слідкуйте за реакцією людини та не жартуйте з конкретної події, якщо вона цього не починає.
Як підтримати, якщо ви самі виснажені?
Підтримка не вимагає ідеальних слів. Але й вам потрібен відпочинок і розмова з колегою чи психологом. Про це читайте: Психологічна стійкість рятувальника.
Джерело
Greinacher A., Derezza-Greeven C., Herzog W., Nikendei C. Secondary traumatization in first responders: a systematic review. European Journal of Psychotraumatology. 2019. 10(1). 1562840. DOI: 10.1080/20008198.2018.1562840